Жанр «Маріо і чарівник» — новела. У невеликому за змістом творі
через напружений, динамічний сюжет — події під час відпочинку
оповідача, несподівану розв’язку сеансу Чіполли, відтворена не лише
духовна й психологічна атмосфера 20—30-х років в Італії, в Європі, а
й вихід з цієї ситуації.
Композиція «Маріо і чарівник»
I ч. — знайомство з курортом Toppe ді Венере.
II ч. —
зображення подій, які сталися з родиною оповідача.
III ч. —
сеанс Чіполли, кульмінацією якого є непристойний танок
загіпнотизованих глядачів, а розв’язкою – смерть Чіполли.
Перша частина органічно вбирає в себе дві інші: читач дізнається, що
під час відпочинку оповідача сталися драматичні події. Всі ці
частини поєднує розповідь оповідача.
Проблематика «Маріо і чарівник»
Морально-етичні проблеми: зміна поведінки людей, загальнолюдських
моральних цінностей, взаємини між людьми; проблема людських доль;
проблема добра і зла; антигуманної сутності ідеології тоталітаризму,
нацизму і фашизму, маніпулювання натовпом, знеособлення і
омасовлення людей; внутрішньої свободи особистості; права людини на
вибір за екстремальної ситуації; співвідношення натовпу і тирана; як
суспільство могло допустити таку впевнену ходу фашизму країнами
Європи, чи здатне воно зупинити цей безум
В основі твору особисті враження автора від «канікул» 1926
проведених в Італії. Підштовхнули його на це ідеї тоталітарного
режиму, які зароджувалися в той час у Німеччині. У новелі він
висвітлив проблему «фашизму і свободи». Автор виявив небезпечну тягу
суспільства до ірраціональності, його готовність нехтувати етичними
і раціональними принципами життя.
Маріо і чарівник - це одне з найбільш політичних історій Манна. Манн
відкрито критикує фашизм, вибір, який пізніше став однією з причин
його вигнання до Швейцарії після приходу Гітлера до влади. Маг,
Циполла, аналогічний фашистським диктаторам епохи з їхніми вогняними
промовами та риторикою. Ця історія була особливо актуальною,
враховуючи напруженість в тогочасній Європі. Сталін щойно захопив
владу в Росії, Муссоліні закликав італійців відновити славу Римської
імперії, а Гітлер з його риторикою швидко набирає обертів у
Німеччині. Кінець історії - це зміна політичних поглядів Манна; він
перейшов від твердої підтримки кайзера до віри в прогресивні,
демократичні цінності в Європі та бажання позбавити континент
фашистських впливів.
В основі твору особисті враження автора від «канікул» 1926
проведених в Італії. Підштовхнули його на це ідеї тоталітарного
режиму, які зароджувалися в той час у Німеччині. У новелі він
висвітлив проблему «фашизму і свободи». Автор виявив небезпечну тягу
суспільства до ірраціональності, його готовність нехтувати етичними
і раціональними принципами життя.
Дружина князя Ікс, номер якого був поряд з номером відпочивальників,
була занепокоєна залишками коклюша дітей оповідача і попросила
управителя, щоб сім'ю переселили у флігель. Проте родина відмовилась
це зробити і перебралась у пансіон «Елеонора», з власницею якого
вона познайомилась трохи раніше. Незабаром трапився ще один
неприємний випадок. Коли батьки дозволили дівчинці прополоскати
купальний костюм, всі місцеві відпочиваючі почали обурюватись, у
тому числі галасливий хлопчик і чоловік у фраці, який вимагав
сплачення штрафу у 50 лір.
У містечко прибув ілюзіоніст Чіполла, виступ якого захотіли
подивитись діти. На виставу прийшло багато людей, серед яких були
власники «Елеонори» та офіціант Маріо. Вистава довго не починалася,
і ось нарешті з'явився Чіполла. Химерний чарівник мав батіг з
кігтистою лапою, постійно курив дешеві цигарки і пив коньяк. Він
розпочав, змусивши одного жартівника показати публіці язика проти
своєї волі. Наступним він підкорив чоловіка, в якого болів живіт.
Потім він зробив арифметичний фокус, вгадавши суму цифр, які
загадала публіка, ще до того як це було зроблено. Маг показав номер
з картами, які змушував вгадувати глядачів. Потім Чіполла вгадав
завдання, яке загадали йому в залі і виконав його. Після цього
гіпнотизер вгадав історію життя власниці пансіону (те, що вона
слугувала Е. Дузе).
По закінченні перерви він продовжив, і загіпнозував пані Анджольєрі.
Вивівши її з цього стану, він змусив кількох людей танцювати, а
також перетворив одного з глядачів у непорушний стілець для себе.
А далі Чіполла узявся за Маріо і теж вгадав його біографію. Він
спитав у Маріо, чи щасливий він, і сам відповів, що ні. Чарівник
вгадав нещасне кохання до Сильвестри, а потім навіяв офіціанту, що
він — це Сильвестра. Маріо поцілував його у щоку. Зала засміялася, а
ображений офіціант раптом дістав пістолет і вбив Чіполлу. До Маріо
побігли правоохоронці, а родина оповідача залишила приміщення.
Художні особливості, належність до течії,
Головна ідея «Маріо і чарівник» – засудження фашизму і диктатур у
тогочасній Європі.
Жанр «Маріо і чарівник» — новела. У невеликому за змістом творі
через напружений, динамічний сюжет — події під час відпочинку
оповідача, несподівану розв’язку сеансу Чіполли, відтворена не лише
духовна й психологічна атмосфера 20—30-х років в Італії, в Європі, а
й вихід з цієї ситуації.
Тема «Маріо і чарівник»: відтворення тривожної атмосфери,
просякнутої ідеями фашизму
Твір як політична алегорія. Суть алегорії становить внутрішнє
порівняння певного явища з іншим, де конкретний образ є формою
розкриття абстрактного уявлення, судження, поняття. Таким конкретним
образом у новелі є Чіполла, вчинки якого дають змогу уявити політику
фашистів, політику тоталітарного режиму.
Головні герої «Маріо і чарівник»: Оповідач та його сім’я, офіціант
Маріо, пані Анджольєрі (господиня пансіонату «Елеонора»),
Джованотто, гіпнотизер Чіполло
Переклади українською (перекладач, рік)
Українською переклав Є.Поповича у 2003